- викидайло
- —————————————————————————————викида́йлоіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викидайло — а, ч., розм. 1) заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п яних. 2) Охоронець у нічних клубах, ресторанах тощо … Український тлумачний словник